врешті, замість горохового супу було приготовано це

описуючи свої останні дні життя. щоденник та загалом цей випадок зараз піддається сумнівам.
just fyi: у Габріель Вітткоп є оповідання "Idalia sur la tour" ("Ідилія на вежі") - специфічне, як і все у цієї письменниці, але читається легко та швидко.
*фотка в першому пості - з гуглу, замок Ланек

бачила Рейн та човни з людьми, що плавали ним. вона відчайдушно намагалась подати їм знак про допомогу, махаючи руками, проте люди, котрі помічали це, помилково приймали її рухи за вітання та лиш махали у відповідь. у Ідилії з собою був альбом для малювання, який вона використала як щоденник,

замок Ланек, і коли почались роботи на одній з веж було виявлено останки вгадайте кого: дівчина в день своєї фатальної прогулянки полізла на вежу по старій драбині, яка розвалилась щойно Ідилія досягла найвищої точки. вона лишилась на вежі без змоги спуститись донизу. перебуваючи нагорі, дівчина

одного дня Ідилія пішла на прогулянку, нічого не сказавши нікому, після чого не повернулась. батьки розпочали пошуки, які, нажаль, не дали ніякого результату. згодом, сім'я дівчини змушена була повернутись додому у Шотландію. 10 років потому в тій місцевості було вирішено реставрувати покинутий