Хвойні завжди нагадують про Крим

шукаючи точку опори
та не знайшовши її
стрибнула вона у море
без страху глибини

легко тонула в безодні
спокійно йдучи на дно
тиск відбивав у скронях
останнє своє тепло

торкнувшись холодного каменю
відкривши очі свої
вона погасила полумʼя
ховаючись у пітьмі

заходи сонця восени це окрема гра
світла і тіні
наш прапор,я побачу всюди