лишається тільки вручну проклацувати нот інтрестед

так) пробує комбінувати знайомі слова 🌝

почитала, який жах(

значить треба брати!

а як вам тоді видно?

коли про себе хочеш чути або похвалу або нічого, то потім буває важко знайти відповідь на питання, в який же момент усе пішло не так і чому з тобою більше не хочуть проводити час. sad but true

бувають і меми, але загалом будь-який тип контенту

судячи з реальності, відносно

Ніцше наприклад ставить питання про свободу не від, а для чого

найсмішніше, що я справді здогадалася про це вже після вашого комента х)

ну тепер-то вже точно

that being said, дуже чекаю завтра. той вайб потрібен мені як ковток свіжого повітря, і думка що я справді там житиму найближчі кілька місяців, наповнює радісним трепетом ✨

по-третє, ця свобода самовираження створює дуже особливу атмосферу, якою прагнуть насолодитися усі. бачила це на Шипоті, бьорнерських івентах, рейвах, в Паї, і загалом всюди де люблю бувати.

там, де це різноманіття не є предметом особливого захисту, найчастіше трапляється отак

по-друге, бо цим я долучаюся до створення простору, де люди почуваються вільно і можуть дозволити собі експериментувати з різним, щоб врешті в умовах вільного вибору знайти саме те, що їм підходить, без примусу і тиску.

це не лише про гендерну ідентичність, це про творення світу як приємного місця

why bother взагалі, можете спитати ви.

по-перше, бо маю ресурс і волю ставитися до людей так, як вони того хотіли б. повага загалом відкриває багато можливостей, а ті речі, за які ми часто чіпляємося через звичку, насправді не значать аж так багато, як може здаватися.

в усякому разі, англійською це легше. українська занадто гендерно нюансована з усіма узгодженнями родів, і використання множини звучить кострубато, але поки це найкраще що маємо. шкода, що повноцінна робота над цією задачею не на часі, хотілося б ламати мозок менше

з небінарними буває трошки складно звикнути на початку, особливо коли презентація людини не дуже відповідає займенникам (умовно, бородаті чуваки she/they), але мені не впадло постаратися трохи більше, щоб проявити повагу, це дійсно лише питання звички.