Щодо цього я дійсно упустила. З однієї простої причини.

Я гадки не маю,
1) як працює укрблю зараз
2) чи працює
3) кого додає
4) як часто
5) скільки випадків, коли кого-сь не додано і за якої причини.

Більш того, я не перевіряла, чи додали мене.
Я не пам'ятаю чи досліджував це хтось.

Повернемося до теми. Я скріню те, на що відповідаю, бо інакше воно десь загубиться. А так я бачу, куди йде дискусія.

Тут бачу такі моменти
1) персональний конфлікт
2) відсутність етики спілкування у укрнеті
3) думка багатьох/чи вона є нав'язаною?
4) високий авторитет (?)
🔽

Не шукала цілеспрямовано. Але скрінила, раз прийшло у рекомендованих за певними словами.

Типу. Ці люди не виглядають як ті, що дуже хочуть єднання та спілкування. І не те щоб це було щось погане?

Я розумію, що є контекст, абощо.але приблизно такі повідомлення з обох боків я зустрічаю найчастіше.🔽

2.2 тут доречі теж не погоджусь, бо маю інший ракурс. Саме з цього боку.
Я не розумію, звідки ідея про обожествлення ЛД. Типу... Деінде люди навіть не пам'ятають їх нікнейми? Вони тисячники, нуок.
Але ну... Не єдині тисячники і загалом без фанатизму.🔽

1.2 Як я вже казала - співчуваю Вашому досвіду. Без іронії.

Я чергового разу бачу, що у Києві люди (типу мене) трохи балувані та понтові.
І безпеки не бачити, і кордонів що існують для інших не відчувати, і пурхати між бульбашками без видимих обмежень.
🔽

1.1
Оця штука на скрінах.
Загалом, мені з усіх політичних гасел що звучать у наш час ближче те, що на фронті воюють представники обох сторін (точніше, усіх сторін) отож має бути ~хоч якась~ єдність.

Я не дуже вірю у таке, але думаю, що це ймовірно саме за умови вміти мати спільні мікро-цілі.
🔽

Саммарі з того, яке склалося враження.

Між тим буде правильно сказати, що я маю хорошу довгострокову пам'ять на те, що можу усвідомити. Отож маю стереотипи щодо різних груп населення.

Але також і злопам'ятність щодо систематичних порушень моїх нервів. Тож і упереджена щодо багатьох.

Приблизно, список моїх упереджень (якщо не прописувати негативний досвід що утворився після спілкування з окремими людьми виглядає наступним чином:🔽

Третє. Тут не зовсім так.
1) Неправильно написано мій список упереджень (принципово).
2) мої упередження мені потрібні.
Знаючи, що певна людина має тригер на збори Стерненка/фонд Притули чи може раптово підняти тему політики у дивному для мене ракурсі - я МОЖУ не отримати з цього стрес.
🔽

Другий момент.
З цим скоріше погоджусь.
1) мій тип взаємодії з соцмережами є статистично не найпопулярнішим. Є різні групи людей, я намагаюсь судити вираховуючи їх співіснування.

2) щодо можливості слухати одне одного - скоріше погоджусь також. Але бачу проблемою не списки, а існуючі конфлікти.🔽

Тут поділю відповідь на три частини.
1) питання примусового поділу.
*Якщо авторитетно кажуть з погрозою витіснення чи з ракурсу авторитету - так.
*Якщо пропонують як варіант - ні.

Чимало людей свого часу якраз питали: П-цист це хто?
Йшли, дивились. Коротше список став популярним:')
🔽

1) Я не кажу, що це любляче, чи що це правильно. Скоріше визнаю, що словесні образи є, що це є проблемою. Але також я нижче писала, що не можу навчити людей не лаятись одне на одного, також на підставі невдалих спроб.

2) повторююсь, у моєму випадку, це не стільки припущення скільки наслідок🔽

Таким чином, твердження про те, що списки слугують способом розколу кластеру, чи, тим більше, інструментом приватизації українського кластеру - для мене звучать як порушення причини та наслідку.

Списки це інструмент автоматизації вже існуючих процесів і конфліктів.🔽

Таким чином, твердження, що підписників Публіциста викреслюють з укрпростору - є неточним.
Укрпростір не є однорідним. Скоріше, велика кількість людей, що мають приблизно спільний ритм умовно безконфліктної взаємодії - формують спільну бульбашку.

Не бути у ній - нормально.🔽

Суть конфлікту, як я розумію, у тому, що списки штучно обмежують право вибору.

І ціла група людей не потрапляє до уваги _саме тому_, що існують списки.

Я погоджуюсь, що ціла група людей не потрапляє до уваги.
Не погоджусь, що через списки.🔽

Як я вже зазначала, мій час, ресурс та цілі у соцмережах є дуже обмеженими.
Строго кажучи, я обираю навіть не кластер, який читаю, а біля сотні людей, які нададуть мені потрібне. За мінімум часу.

Спілкування для визначення, чи слід кого-сь блокувати - це дуже 'багато' для мене.🔽

Тепер, нарешті, переходжу до аналізу діалогу, який мене стурбував.

Це соціальна мережа, отож(...)
Це твердження утворює враження, що:
1) у всіх людей однакові цілі перебування у соцмережах.
2) безмежний час щоб передивитися усіх.
3) безмежний ресурс спілкуватись з кожним незайомцем.

Це не так.🔽

Тред 1. Розкол😤

Картинку розкривайте, будь ласка, у повному розмірі. Вона досить повно описує моє ставлення до того, що несеться.

Але вважаю, що краще розібрати ситуацію конструктивно.

Я не вірю у здатність кожного коментатора до конструктиву, тож утворюю під це діло окрему сторінку.
🔽