Це одна з багатьох історій, які трапляються на війні. Автівки це розхідний, проте дуже важливий матеріал.
send.monobank.ua/jar/7PjyC8EX2T

УСІ ЖИВІ! Один товариш тяжкий 300 з опіками обличчя та рук. Я відбувся опіком вуха та здертим ліктем.

Вертатись з Покровська нам прийшлось пішки паралельно ховаючись від вороших дронів, що вже чатували на виживших з “бойової Ельки” .

⬇️

Мої двері заклинило і добре, що товаришу вдалося швидко покинути авто, бо мені довелось випадати через пасажирську сторону. Ми вчасно встигли відійти від машини, ще до того, як почало здетоновувати БК. В думках тільки одне запитання:” чи встигли всі вийти з автівки?”.
⬇️

На щастя, якщо так можна сказати, удар прийшовся на кунг ( багажник пікапа), проте уламки полетіли в салон. Вмить салон охопило полум'я. Пам'ятаю, що одразу загорілась торпеда, сидіння та стеля.

⬇️

Був черговий вечір на війні, ми загрузили в нашу “Ельку” БК та каністру бензину для генератора. Маршрут звичайно не з надто приємних. Як виявилось на нас уже чатувала FPV-шка на оптоволокні …

⬇️

Then I checked the route I took with a military guy and was stunned: I WAS DRIVING ON A SECTION JUST 10 KM FROM THE FRONTLINE 😅💪 Insane, right?

Luckily, it was a couple, and they helped me get onto a better road. Here it hits me: 9 PM and I still haven’t had breakfast, just running all day on energy drinks and my vape. In the end, I made it, refueled, and finally had “breakfast” at 10 PM.

I only had a quarter tank of gas🤣 and that’s when I started to panic a little.I waited for a bit and then saw a car coming. I thought, "Great, I’m alone and the only weapon I have with me is a pocket knife... What if they’re separatists? Whatever, I’m stopping them anyway."

I was scared of driving over some rock, branch, or anything else because it all looked super sketchy. I even kept the window a bit open just in case I needed to hear a drone or something. Then I got to a bridge, and it was completely destroyed, with no way to cross...

I was supposed to drive past Kharkiv, but the GPS decided to screw me over and sent me through some absolute hell. The rest of the road was awful, with massive holes everywhere, but I keep driving 🤣 hoping to hit a normal rout spoiler:didn’t happen.

This car has the worst headlights ever, and by 4 PM, it’s already pitch dark. So I’m driving with the high beams on just to see anything at all (doesn’t blind the oncoming traffic). Still, I can barely see a thing.

P.S. Можете також підписатись на мій інстаграм, його я вже веду давніше і там більше звітів та інтерв'ю з колишнім військовим
www.instagram.com/spivak.marta...

Вирішила освоїти дану соціальну мережу, тому якщо вам цікаві різні моменти з мого волонтерського життя-підписуйтесь. Рада буду вашим реакціям, донатам та поширенням. Ось декілька фотографій з “цікавих областей”

За часів 2014-2022р ми передавали на фронт продукти та одяг у великих масштабах. З початком повномасштабки ми почали передавати тепловізори, генератори, сухі душі, мед, смаколики, бензопили, різний стаф та допомагаємо військовим з ремонтом їхніх авто. Також ми почали возити різну волонтерку

P.S. You can also follow my Instagram. I’ve been having it for a while so there you can find all of my reports and interviews with former soldiers/veterans.
www.instagram.com/spivak.marta...

Now, I decided to explore this social network, so if you want to know more about my volunteer life, feel free to follow me. I’ll also really appreciate if you react and share my posts. Donations are very welcomed 🙂 Posting here a few photos from the “interesting regions.”

In addition we were helping with repairing cars needed in the frontline. We also began transporting other volunteer supplies (a big thank you to Volodymyr Kuriy and Myroslav Fedorkiv for this).

From 2014 to 2022, we sent large amount of food and clothing to the frontlines. With the beginning of the full-scale war, we started sending thermal imagers, generators, portable showers, medical supplies, snacks and sweets, chainsaws, various equipment.