Sandro
banner
sandrohomm.bsky.social
Sandro
@sandrohomm.bsky.social
39 followers 64 following 490 posts
Твітер для мене якійсь аж надто сердитий, то я сюди прийшов. Люблю фентезі, історичні романи, фарбувати мініатюри, дивитись старі дебільні бойовики і горори. Планую сюди постити всяке що прочитав, пофарбував, якого кота зустрів, просто як погнив і тд
Posts Media Videos Starter Packs
Хоча, в мене теж десь пилом мав би припадати касетник і навіть якісь касети до нього. Квінз точно був, Рамштайн і аудіоуроки англійської чи то від Маззі, чи то якогось дайв інту інгліш
Хіба то звук, от я пам'ятаю, як дід мого діда знайшов звучання у стуці дерева по каменю, береш горіх, краще необтесаний, береш камінь і вибиваєш власний неймовірний звук, що тішить біля вогнища. Бо оці ваші барабани і дримби якісь такі бездушні...
Дай Боже,щоб коже слухав так,як йому більше подобається,ну або щоб принаймні усі ці аудіофільські банди зчепились один з одним,аби ми - нещасні споживачі цифри, аудіоселяни, більше не піддавались від них кпинам і слухали собі музику, а не їх нейомвірні історії про заміну голки, картриджа, ременя ітд
Вкотре промайнула агресивна реклама магазину касет і магнітофонів, з посилом про бездушну цифру і ностальгійний звук касетника. Я розумію, що то рекламники просто бавляться, але хіба не достатньо вже існуючої такої ж історії з вінілом? Бо такими темпами, скоро з'явиться тоді щось і про компакт-диски
Цілий день ганьбив почесне звання працелюбної людини, бо якимось відпочинком чи його подобою це складно назвати. Оце тільки під вечір, зловив незнане випромінювання, що мене у терміновому порядку підірвало і понесло до АТБ за кульком Коко-Чоко. І знаєте, іноді раптових імпульсів варто слухатись.
Ну, тут як пощастить, бо це може виявитись як моторошно-милим жахастиком у дусі Тіма Бьортона, зі смаком гарбуза та кориці, так і щось мухоподібне від Кроненберга з присмаком...не знаю, страждань. Чернігівське...
Ніби і без того мало причин для тривоги, але скільки б їх там не зібралось, усі вони не встоять перед нездоровим, але міцним 12-годинним сном, до якого я безсоромно планую завтра вдатись.
Дивно, що досі немає Чернігівське Геловінське, типу "Відчуй смак осіннього жаху", для цього підійшла б їх міцна серія
От до речі про роботу. Щойно я прийшов додому, влігся і вже замріяно слухав булькіт нагрівання води для сосисок, як раптом подумав, а чи не міг я ставлячи усе на сигналізацію, коли йшов, ненавмисне щось не закрити. Ясна річ, що не міг, бо робив повторну перевірку,та чи робив я перевірку перевірки...
Бо вже неодноразово бувало, коли я заїжджав після того ж арсеналу до батьків, а батько мені одразу "Тю, так оно ж, така то шафа, така то полиця", та і зворотні ситуації траплялись. Хоча, з появою електронки я все ж трохи попустився і беру щось вже значно рідше. Та і на роботі бібліотека дай Боже.
Я радий, що в мене з батьком збігаються смаки у книгах, багато в чому він їх сформував – мою любов до іст.романів, фентезі, фантастики, нині і я можу йому щось порадити. Та часто це викликає складнощі в тому,що хто б з нас не зайшов до книгарні, мусить дзвонити іншому,щоб уникнути повторів з новинок
Господи, куди я взагалі дивився раніше. Той дядько стільки всього прикольного відливає. Там тобі і Горнблавер і Ґетц фон Берліхінґен, і Т-800 з Індіаною Джонсом, та і загалом багато як історичного, так і різний поп. Буду тепер набагато уважніший до вітчизняної мініатюри.
Доки я здивовано радів тому, що варгеймс атлантік відлили колекційних пластикових Шарпів на 28 і 54 мм, виявилось, що наш ливар (З Вінниці, якщо не помиляюсь) зробив бронзових Шарпа і Утреда на 40 мм і вже навіть надіслав фігурки Корнвелу, тобто їх безпосередньому творцю.
У спілкуванні зі старими матьорими моделістами, завжди існує небезпека, що зараз розмова піде про техніку 35-го масштабу і поступово перетече у перегляд результатів другої світової, як треба було робити тій чи іншій стороні і хто в усьому на світі винен. Раніше це було смішно, а зараз якось набридло
Я коли починав вїжджати у Баронз Вар, то навіть і не думав. що одним оком так коситиму на усілякі фростгрейви, данжн&лазери та інші форготен ворлди. Хотілося б звісно, якійсь прикольний вже існуючий світ з мініатюрами побачити. Чорну кампанію, Кука, хоча б.
Прийду сьогодні доклею залишок з шістьох кінних сержантів, від атлантіків і принаймні заґрунтую, бо вже совість з'їдає від неприкаянних литників, того мабуть і прокидаюсь кожну годину-дві. І тоді лишаться тільки містяни, над котрими ще варто посидіти-подумати, бо простір для варіацій там дивовижний
Ще погода така, що я відмовився від ідеї йти на обід - значить вечеря буде смачнішою, натомість перекурив і повернувся в кабінет дивитись сімпсонів. Ніби що хотів поробив, але як уявлю, що тепер треба збиратись і двома транспортами повертатись додому, то хочеться тільки під стіл залізти.
Навіть якось і не помітив, що вже шосту годину на роботі, і навіть встиг попрацювати, а не тільки обпитися кавою. І архів трохи опрацював, і навчальний план трохи накидав і навіть на консультації щось притомне говорив, але відчуття прокинутості всеодно не з'явилось, хоча сумарні 8 год сну десь були
Коротше, резервного освітлення вистачило на все, окрім спальні. Хіба як брати лампу з павербанкою ставити, але я до того не вдаватимусь, бо вбачаю у цьому прямий несвідомий натяк від самого себе, що в спальні треба спати і взагалі, наявні за звичайних умов джерела світла можна теж звідси винести
Мені він тут радше Стрілка в комбінезоні "Сєва" нагадує.
Ще бачив отой нахвалений Корпус Кріга і враження були вкрай неоднозначні - одна половина обличчя застигла в радісній посмішці, з піднятим кутиком рота, а інша половина скривилась у страшній гримасі непередаваного відчуття неправильності з кутиком рота донизу. Треньч крусейд посимпатичніше, їй-Богу.
Ну, мабуть все ж зрозуміло, чого так трапилось, але знахідка прикольна. Додам у товстий список закладок на далеке і світле майбутнє. Що ті, що другі якістно вирізняються з-поміж десятків, а то й сотень вже до смішного запакованих усілякими невразливостями спейсмарінів
Днями саме гортав асортимент вахи, щоб вкотре переконатись, що мені там нічого не подобається, але все ж натрапив на кілька прикольних наборів такої собі суміші зоряної піхоти та взводу рембо - одні кадійці (чи кадіанці?) а інші катаханці і те, і інше добре вписується у світи Гаррісона і Гайнлайна